Среда
23.08.2017
01:42
Форма входа
Поиск
Календарь
«  Август 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архив записей
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 254
Друзья сайта
Сайт капелана СНІД-ЦЕНТРА Сайт Покрова Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Каталог сайтов Arahus.com wwjd.ru: Христианская поисковая система. Украина онлайн

'

Главная » 2011 » Август » 1 » Йдімо прямою дорогою!
Йдімо прямою дорогою!
00:39


Слово Святійшого Патріарха Філарета 28 липня 2011 р. після молебню до Пресвятої Богородиці на Софійській площі

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Ми зібралися тут на молитву, щоб відзначити тисячоліття закладання Софійського кафедрального собору. Поздоровляю вас, дорогі браття і сестри, з цією знаменною для нашої Церкви і держави датою.

На цій площі і в цьому величному соборі, який був закладений великим князем Володимиром і закінчений благовірним князем Ярославом, відбувалися всі значні церковні і державні події. Тут святкували свої перемоги наші князі, гетьмани і святителі. Тут звершувала своє служіння українська ієрархія, відновлена після того, як вона була знищена в кінці XVI століття.

Ця площа і цей собор для нас дорогі ще й тим, що ми у величні дні, церковні і державні, підносимо тут наші молитви до Бога. Тут святкували перемогу і на початку двадцятого століття, коли утворили Українську Народну Республіку.

Але за гріхи наші ми не втримали української держави. І через страждання, через кров, через віру відданих синів України Господь змилувався над нами і дарував нам безболісно Українську державу. І в цій державі ми маємо правдиву Українську Церкву – Київський Патріархат.

Він великий. І свідченням того, що він великий, є сьогоднішній наш хресний хід. Бо це тільки частина Київського Патріархату, – і по всій Україні він великий, і він є духовною основою нашої держави.

Київський патріархат буде існувати до того часу, доки буде існувати Українська держава. А незалежна держава буде існувати тоді, коли буде Київський Патріархат. І цю просту істину ми повинні закарбувати у себе і в серці, і в розумі.

Якщо будемо йти цією дорогою – дорогою незалежної Української Церкви і дорогою Української держави, – то будемо мати все добре, а насамперед – будемо мати благословення від Бога. А благословення від Бога для нашого життя це є все. Тому що там, де є Бог – там любов, мир, там злагода і там щастя. А де ворожнеча, де ненависть, де заздрість, користолюбство – там Бога немає. Там гріх і диявол. Тому там не шукайте щастя – його там нема і не буде ніколи.

Тому молячись тут сьогодні з нагоди тисячоліття Київської Софії, ми просили Господа нашого Ісуса Христа, Божу Матір, великого князя Володимира, і княгиню Ольгу, і благовірного Ярослава Мудрого, і всіх українських святих, щоб вони укріпили нашу Церкву, зміцнили нашу державу, послали у наші серця любов, мир і злагоду. І якщо ми будемо мати це, то будемо завжди дякувати Богові. Йому слава на віки віків!

Амінь.

Слово Святійшого Патріарха Філарета 28 липня 2011 р.
після молебню до святого рівноапостольного
князя Володимира біля його пам’ятника

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Сьогодні не тільки наша Церква, а й наша держава святкують день Хрещення Київської Руси-України. Тому ми й зібралися сьогодні – і у Володимирському соборі, і на Софіївській площі на відзначення тисячоліття заснування собору Святої Софії, і тепер тут, біля пам’ятника рівноапостольному великому князю Володимиру, – щоб відзначити цю визначну подію в нашій історії.

Нам треба задуматися: що дало Хрещення Руси нашому народу і нашій державі? По-перше, воно навернуло народ від неправди до правди, від ложних богів до істинного Бога, Творця небі і землі, нашого Промислителя і Спасителя. По-друге, хрещення перемінило внутрішнє життя кожної людини і, насамперед, змінила можновладців, зокрема – великого князя Володимира. Бо з історії ми знаємо який він був до прийняття християнства і яким став після його прийняття.

Зверніть увагу – якими були наші правителі: князь Володимир, рівноапостольна Ольга, благовірний князь Ярослав, святі страстотерпці Борис і Гліб, які не хотіли правити народом, але брат убив своїх братів? Вони були святі! І коли нами правили святі князі – Київська Русь була настільки могутньою державою, що навіть західні європейські правителі за честь вважали поріднитися з дочками Ярослава Мудрого. А коли ми втратили державність? Ми втратили державність тоді, коли стали князі грішити і розділили велику Київську державу міжусобними війнами. І тоді прийшов Батий і підкорив нас.

Так ось тепер, коли Господь дав над державу, ми повинні пам’ятати, що міцність держави залежить від духовності народу і суспільства і, насамперед, від духовності правителів. Тому що любов єднає, а гріх завжди розділяв і розділяє. Тому якщо ми хочемо, щоб наша держава була міцною, – треба жити благочестиво, праведно, виконувати заповіді Божі.

Ось і Церква наша Українська розділена. Розділена чим? Розділена гріхом, владолюбством. А ми повинні для зміцнення і нашої держави, і нашої Церкви об’єднатися в єдину Помісну Православну Церкву.

Нам з Москви пропонують об’єднатися, але що це за об’єднання? Об’єднання для того, щоб повернути нас до Москви. Але цей історичний шлях ми вже пройшли і відчули його гіркі плоди. Тепер ми стали на шлях незалежної держави. А в незалежній державі повинна бути незалежна Церква, тобто, помісна або автокефальна Церква.

Буде ця Церква чи не буде? Ми впевненні, що в Україні єдина Помісна Православна Церква буде! І доказом того, що буде, є ви – оця велика кількість духовенства і народу, що прийшли і приїхали сьогодні на святкування дня Хрещення Київської Руси-України.

Ми не вороги ні Росії, ні Російської Церкви! Ми брати і брати щирі, не на словах. Але ми хочемо мати це братерство на рівній основі, а не бути підпорядкованими.

Якщо на рівній основі – то нас нічого не розділяє. Ми маємо єдину православну віру, але маємо дві держави. Тому ці дві держави повинні бути дружніми. І не слід намагатися Росії підпорядкувати Україну будь-якими засобами, навіть і церковними. Бо ми бачимо, як і Церкву втягують у те, щоб Україну підпорядкувати Росії. З цього не вийде нічого!

Не вийде, – тому що немає на це Божого благословення. Бог благословив Україні бути незалежною державою, Він же благословив бути в цій державі і незалежній Церкві. І вона є. І сьогодні ми святкуємо подію, яка поклала основу буття Української Церкви, і будемо святкувати кожного року.

Тому, дорогі браття і сестри, будемо жити любов’ю один до одного, будемо любити свою Батьківщину, свій народ, все своє. А якщо навчимося любити своє, тоді навчимося любити і своїх сусідів та ближніх.

І нехай Господь Ісус Христос за молитвами Божої Матері, за молитвами рівноапостольного князя Володимира, благовірного князя Ярослава Мудрого, святих мучеників Борисі і Гліба, і всіх наших святителів, і всіх українських святих допоможе нам йти цією прямою дорогою, яка веде і до земного благополуччя і до вічного небесного блаженства!

Амінь.

Просмотров: 265 | Добавил: Abbat | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]