Суббота
21.10.2017
22:34
Форма входа
Поиск
Календарь
«  Август 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архив записей
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 254
Друзья сайта
Сайт капелана СНІД-ЦЕНТРА Сайт Покрова Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Каталог сайтов Arahus.com wwjd.ru: Христианская поисковая система. Украина онлайн

'

Главная » 2012 » Август » 3 » Плач на київських руїнах «рускава міра»
Плач на київських руїнах «рускава міра»
20:57

Здається, Патріарх Кирило (Гундяєв) почав усвідомлювати, що кожен його черговий візит в Україну - то є серйозне "зниження градуса". Зниження рівня прийому, значущості слів, яскравості телекартинки і т.п. Коли щось, хай навіть і важливе, постійно мигоче перед очима, очі "замилюються" і увага притупляється. "До всього людина звикає...". Патріарха Кирила, розмірковуючи на мові піару, всюди "занадто багато", причому він занадто однаковий і часто скандальний, що певною мірою розмиває його ідентичність як російського ієрарха, та й взагалі як "церковного діяча".

Коли й всередині Росії цей градус минулим Великим Постом став наближатися до нуля, рішення не дивлячись ні на що їхати в Україну посеред літа було, звичайно, ризикованим. Тільки незвичайні наполегливість та впертість цієї людини, що змушують його часом діяти всупереч логіці, принесли його на крилах особистого міні-джету до Києва. Публіка, щоправда, ліниво відпочивала (в аеропорт зустрічати Патріарха не приїхали ні президент, ані прем'єр-міністр, ані голова Верховної Ради тощо; не було піднято зелений прапор іс..., тобто Кирила, не було жодних почесних варт в мініспідницях та оркестрів, як в минулі часи), не очікуючи від цього візиту нічого цікавого. Але чи сам візитер, чи його українські доброзичливці змусили-таки людей, небайдужих до Церкви, відірватися від пляжних коктейлів.

Центральною подією візиту - в усякому разі, в його медійному вимірі - став 10-секундний інцидент в аеропорті "Бориспіль", де, як висловився сам гість, він "з великою радістю вступив на святу українську землю". Високому гостю треба-то було всього 50 метрів пройти по льотному полю, сказати якісь фрази журналістам (ніяких питань та інтерв'ю передбачено не було - взагалі протягом усього візиту. І плачте після цього, що Патріарха "не пускають на ТБ"), сісти в лімузин і просвистіти зачищенними вулицями Києва до Києво-Печерської лаври. Але ні! З групи зустрічаючих вискочила напівгола дівчина з написом "Kill Kirill" на спині (звичайно, небездоганною з точки зору правил англійської мови, але графічно симпатичною), з твердим наміром цей напис якимись своїми, дівчинськими методами виконати. Просимо любити й жалувати - на арені не менш відома в Україні, ніж сам Патріарх Кирило, феміністична група "Femen". У Росії подібна група не проіснувала б і дня - як витончено виражається В.В. Путін, що він не має особистого тюремного досвіду (на відміну від свого українського колеги, який, втім, так не виражається), вони давно "замучилися би пил ковтати". Вчинок "Pussy Riot", які вже півроку тужать за гратами, був більш невинним, ніж вихідка української феміністки, проте їм світить кілька років тюрми, де, за припущенням їх же адвоката Миколи Полозова, дівчат можуть і вбити - без зайвих питань.

Тепер уявімо собі на хвилинку, що "Pussy Riot" приходять до ХХС не співати і танцювати на масляну, за що о. Андрій Кураєв з радістю годує їх млинцями та плескає по різних місцях. Ні, вони приходять на саму що ні на є патріаршу службу і закликають убити громадянина РФ В.М. Гундяєва, причому на іноземній мові - безпосередньо апелюючи до присутніх тут же іноземних агентів і ЦРУ. Та що там закликають! Зробляють явно виражену спробу здійснити цей заклик, тобто замах, намагаючись попутно залучити до реалізації свого злочинного задуму інших громадян. А оскільки, як відомо зі слів протоієрея Всеволода Чапліна, Патріарх (навіть у якості "громадянина Володимира Гундяєва" - власника пошкодженої нанопопелюкою квартири) є об'єктом релігійних почуттів як мінімум 100 000 000 інших громадян РФ, - ще й ображають такими своїми закликами й спробами майже все населення країни. Сіючи, звісно, релігійну ворожнечу та ненависть, поширюючи екстремістські ідеї та гасла, провокуючи міжнародний конфлікт, що, зокрема (якщо повернути час назад, адже час, як знають усі православні, - то є умовність), призводить до вибухів будинків у Москві і до Другої чеченської війни. Вийшли б російські феміністки після цього коли-небудь на волю? Отож. А їхню українську колегу, що зробила все це, та ще й в особливо витонченої оголеної формі, садять у справі про адміністративне правопорушення на 15 діб. За заклик убити Патріарха всієї Русі, та ще й супроводжуваний спробою реалізувати цей заклик!

Так-от зустрічає громадянина Гундяєва "біло-блакитний" промосковський режим Януковича-Азарова... Ну якщо, звичайно, припустити, що діяльністю "Femen" не керують прямо з Луб'янки – бо в політиці всяке буває, хто в ній розбереться... Як мудро говорить В.В. Путін, "політика - це мистецтво можливого".

Не будемо уподібнюватися нашим опонентам і занурюватися дуже глибоко в каламутні води конспірології. Припустимо, за вихідкою "Femen" нічого такого великого немає. Просто втома українського народу від розпальцованих візитів чергового московського месії. Просто неприйняття образу Патріарха як духовної особи після всіх цих годинників, квартир, сестер, "пробачити було б некоректно", палаців, літаків, кортежів, гірських та водних лиж, нових облачінь на кожну (!) службу, поклонінь Путіну, вигадування "євангельських цитат ", цигарок із алкоголем, нарешті. Хіба мало чого не було в бізнесовій та політичній біографії нинішнього керівника РПЦ МП. Набагато більше, ніж у його власне релігійній біографії. Нехай так: дурна дівка обдурила охорону і нахуліганила. Чи може Патріарх Кирило розраховувати, що при наступному його візиті на шляхах "Русского мира" де-небудь його не зустріне ще більш теплий прийом? Поки ж очевидна тенденція: чим більше скандалів створює навколо себе Кирило, тим більшими скандалами супроводжується черговий його "вихід у світ".

Навряд чи Патріарху все це подобається. В силу деяких психологічних особливостей, а, можливо, через недоступність об'єктивної інформації про стан речей, він все ще сподівається, що це "тимчасове явище" - якась "кампанія", організована і фінансована якимись "ворогами". Чи то кремлівськими, чи заокеанськими - чи тими й іншими разом. Установка на постійний пошук зовнішніх загроз - психологічно дуже травматичний шлях. Все важче Патріарху дихати, все частіше доводиться зриватися навіть на близькому своєму оточенні. І такі страждання заради того, щоб тільки не зазирнути всередину себе? Адже небезпека для людини не те, що входить в нього ззовні, а те, що виходить зсередини, з серця. Але – стоп! Це вийшла вже майже євангельська цитата, а її приводити в даному контексті, використовуючи відомий фразеологізм Патріарха Кирила, "було би некоректно". Повернемося до "прози життя".

Про те, що Патріарх Кирило починає щось розуміти, свідчить, зокрема, скорочення їм самим цього візиту в Україну на два дні - адже спочатку планувалося, що він прибуде до Києва 24 липня (а прибув 26-го), і відвідає, як у минулі рази, ще одну-дві єпархії. Адже зовсім недавно як велике досягнення підносилося 9-денне перебування Кирила в Україні (Одеса - Дніпропетровськ - Київ) і стверджувалося, що з кожним роком ця тривалість буде лише зростати. Не було цього разу ні ток-шоу в прайм-тайм на українському ТБ (і аж ніяк не з вини останнього), ані харизматичних акламацій про Святу Русь перед багатотисячним натовпом розпаленілої молоді на рок-концерті (і аж ніяк не тому, що з України виїхала вся молодь, а Янукович заборонив рок). Патріарх Кирило якось внутрішньо "здувся", відчув, що в його програмі закладена якась "системна помилка". Але яка саме - поки не знає. Хоча, схоже, вже трошки сумнівається щодо універсальності версії про "змову зовнішніх сил"...

УПЦ МП, граючи на пониженні курсу акцій Кирила, успішно просувається по своєму власному курсу - до "канонічної автокефалії" Церкви в Україні. У перший же день візиту, 26 липня, головний прес-секретар УПЦ МП о. Георгій Коваленко попередив про майбутнє різке зниження відвідуваності служб Патріарха Кирила. І кого він назвав винним? Надмірну охорону Патріарха та безпрецедентні заходи безпеки навколо нього - в Україні так не охороняють не те що релігійних діячів (їх в Україні не охороняють взагалі), але навіть президента. Скільки тих, хто буде молитися, ви хочете зібрати, встановивши рамки металодетекторів, надрукувавши спецперепустки і оточивши ОМОНом весь район у радіусі 500 метрів ще напередодні молебню? Тут треба враховувати ще те, що "Україна - не Росія" (цією єдиною фразою екс-президент Леонід Кучма забезпечив собі місце в історії). Україна - жива конкурентна середа, в тому числі на церковному ринку. Якщо Патріарху Кирилу завгодно обмотувати себе кілометрами колючого дроту і ходити під конвоєм 100 озброєних охоронців - до нього прийде 300 молільників, заздалегідь відібраних і призначених відповідними політичними об'єднаннями, які мають зобов'язання перед Москвою, яка їх і фінансує. Якщо "неканонічному та анафемованому" Патріарху Філарету завгодно без всякої охорони, в гущі народу пройти з цим самим народом хресним ходом, а потім ще й безкоштовно нагодувати народ обідом - до нього прийде 20 000 осіб, майже в 70 (!) разів більше, - які не мають ні перед ким жодних зобов'язань. "Канонічність", звичайно, велика сила, але коли за нею немає елементарної людяності, перемагають "анафемовані".

Після цієї поразки з рахунком "1:70" в "біло-блакитному" або, якщо завгодно, "постпомаранчевому" Києві, де царює свій, "канонічний", благословенний президент Янукович, чи є у Патріарха Кирила шанс переламати ситуацію в Україні та утримати її в орбіті Московського патріархату? (До речі, а навіщо Патріарху Кирилу стільки охорони, якщо вона не змогла захистити його від неозброєної дівчини в аеропорті? Захистив Патріарха диякон Олександр Волков, який - сміємо припустити - ніякого відношення до спецслужб не має і в ФСО не служив...)

Зауважимо, що цього разу Кирило залишив риторику "рускава міра", що свідчить про визнання ним своєї "технічної поразки". А президент Янукович не спромігся прийняти Патріарха, що колись благословив його кільцем на президентство, в Києві, змусивши "духовнава главу рускава міра" їхати на кримську дачу президента, де той прийняв святійшого в тенісці з короткими рукавами. Невже "великопісні спокуси" й президента України, що багато бачив на своєму віку, у чомусь переконали?

Тепер перейдемо до самої сумної частини нашої і так невеселої розповіді. Гаразд, "Україна не Росія", Бог з вами, живіть там на своєму Дніпрі як хочете. Реальна-то небезпека полягає в тому, що з падінням авторитету Кирила в Україні падають його акції і в Москві, тобто в Кремлі - у головного гаранта нинішнього патріаршества та непорушності державної конфесії РПЦ МП. Тут як би кумулятивний процес: сприйняття Патріарха в Україні погіршується через московські скандали (ось ще характерна деталь: "експерт" Кирило Фролов обурився, що клірики УПЦ МП чесно йому зізнавалися, що не хочуть ділити з Патріархом Кирилом відповідальність за історії з "Pussy Riot ", годинником та інше в тому ж дусі), а провали в Україні ведуть до розчарування Кремля в" дипломатичних можливостях" Патріарха. Маховик розкручується, ланцюгова реакція пішла, а як її зупинити - невідомо. Припустимо, московські справи - "підступи ворогів", про які Кремль і сам любить пофантазувати. Але український провал - це ж об'єктивний факт, можна фото та відео подивитися, благо "Фотошоп" з комп'ютера в Чистому провулку видалили. Адже Кремль вірить, що нинішню Україну він контролює краще, ніж свою Болотну площу. Таким чином, треба констатувати, що Патріарх Кирило вступив у найважчий період свого патріаршества. Тут будь-яка дія піде йому в мінус, "зручніше є мовчання". Було б оптимально Патріарху на якийсь час відмовитися від політичної активності і зосередитися на такий, може, нової для нього сфері життя як усамітнена молитва, богослужіння, смиренні прощі, прохання (хоча би туманні) про прощення до своєї пастви. Нічого антиправославного в такому способі життя немає, але, боюся, святійший знову скаже: "Це було би некоректно". Ну що ж, чому бути - того не минути. Питання тільки в тому, наскільки значної частині нинішньої Московської патріархії доведеться розділити з Кирилом відповідальність за майбутню катастрофу і відчути на собі наслідки цієї катастрофи. Ось УПЦ МП вже почала розсудливо дистанціюватися від Кирила і скандалів, що з ним пов'язані. Але то незалежна та самостійна в управлінні Церква. У російських єпархій, монастирів та парафій такого статусу немає...

Нам важко судити, наскільки популярне в РПЦ МП головне гасло головних фанатів Патріарха - "православних експертів": "Тільки союз Патріарха Кирила та Володимира Путіна врятує Росію". Не будемо чіплятися до формальних недоліків цього гасла, на кшталт того, що Росії, якщо її доля залежить лише від згаданого союзу, залишилося від сили років 20 ("дні років наших, в них же сімдесят років, якщо же в силах, вісімдесят років, і множає їх праця й хвороба" - зауважте, не я сказав, а дуже авторитетна для Патріарха та його експертів людина, а обидва Священно-Союзники наближаються до зазначених вікових параметрів, вони ж не юнаки-олімпійці). Запитаємо по суті: заради чого Патріарх Кирило руйнує свій союз із Володимиром Путіним? Адже він не хоче погубити Росію, чи як?

Олександр Солдатов
http://www.portal-credo.ru/
Просмотров: 268 | Добавил: Abbat | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]