Суббота
25.11.2017
01:22
Категории раздела
Статьи пользователей сайта [9]
Толкования Св. Писания [1]
Святоотеческое наследие [14]
Духовность современности [149]
Форма входа
Поиск
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 254
Друзья сайта
Сайт капелана СНІД-ЦЕНТРА Сайт Покрова Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Каталог сайтов Arahus.com wwjd.ru: Христианская поисковая система. Украина онлайн

'

Каталог статей

Главная » Статьи » Статьи пользователей сайта

Моніторинг висвітлення світськими виданнями найрезонансніших подій релігійного життя України у жовтні 2011 року
Церква і влада

Найрезонанснішими темами місяця стали візит Патріарха Московського Кирила на Буковину, надання голові Української Православної Церкви Митрополиту Володимиру звання «Герой України», візит Президента України Віктора Януковича на Афон і його зустріч із Вселенським Патріархом Варфоломієм І. Не залишились непоміченими ЗМІ й заяви Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Патріарха Святослава. 

Візит Кирила на Буковину

Більшість ЗМІ висвітлювали цю подію в спокійних тонах, без хвалебних од або критичних зауважень, нейтрально подаючи опис ключових моментів візиту патріарха Кирила до Чернівців 1-2 жовтня: богослужіння у Святодухівському кафедральному соборі обласного центру, відкриття будинку дітей-інвалідів при Вознесенському Банченському монастирі, вручення орденів Російської Православної Церкви міністру Юрію Бойку і бізнесмену Дмитру Фірташу, молитва за Віктора Януковича і митрополита Володимира. Останній перебував у лікарні і не зміг бути присутнім у Чернівцях під час візиту. Здебільшого джерелами інформації стали повідомлення інформагенцій, зокрема «Інтерфакс-Україна», «Українських новин» та УНІАН.

Проте деякі ЗМІ або захоплювались співанням дифірамбів Патріарху, або ж навпаки, вдавались до надмірної критики. Зокрема, матеріал порталу УНІАН-Релігія «Як Буковина патріарха зустрічала: потік людей прямував до собору п’ять годин» авторства протоєрея Іоанна Веренька написаний не як журналістський текст, а як рефлексія і суб’єктивний відгук на подію священнослужителя УПЦ (МП).

Здивував сайт «Подробности», який за період 1-2 жовтня подав вісім (!) новин стосовно цього візиту (деякі підкреслено хвалебні), висвітлюючи чи не кожен крок Патріарха Кирила. Вочевидь, це можна пояснити політичною заангажованістю (власник сайту – голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський) та орієнтацією ресурсу на аудиторію Східної та Центральної України, де симпатиків РПЦ більше, ніж у західних регіонах. На ту ж аудиторію орієнтовані й пасажі на зразок цього: «Буковина является напряженным регионом с церковной точки зрения. Здесь, помимо приходов Украинской православной церкви Московского патриархата, активно действуют приверженцы структур т.н. Киевского патриархата и Украинской автокефальной православной церкви, которые ранее предпринимали неоднократные попытки силовым методом отобрать храмы канонической Церкви». Прикладом сумнівного дотримання журналістських стандартів є і оспівування Дмитра Фірташа (гаданого співвласника каналу «Інтер», а отже, і сайту «Подробности») як мецената, на кошти якого побудований Свято-Троїцький собор.

Слово в слово передруковує з сайту «Подробности» уривок про складність Буковинського регіону і «Главком».

З іншого боку, критично оцінив візит Патріарха «Український тиждень». У повідомленні про початок візиту з посиланням на місцеве видання «Молодий буковинець» зауважили, що пресу попросили не ставити Патріархові запитань.

Також у контексті перебування Московського Патріарха «Український тиждень» 2 жовтня передрукував матеріал «Візит і місія» журналістки «Дзеркала тижня» Катерини Щоткіної. У тексті наголошується, що часті візити Патріарха до України викликані бажанням вирішити питання, пов’язані з єдністю української та російської Церков і занепокоєнням Московської патріархії ситуацією в Україні, де Церква перебуває під впливом світської влади, а дві «розкольницькі» церкви, УАПЦ і УПЦ КП, здається, близькі до домовленості про об’єднання.

Питання непростих стосунків Патріарха з українською владою у своєму дописі «Без президента по неканонічній території» підняв і колумніст видання Павло Берест. На його думку, показовим є те, що Президент України Віктор Янукович не зустрівся з Кирилом, хоча, як стверджують аналітики, під час їхньої зустрічі мала обговорюватись кандидатура наступного глави УПЦ (МП) – питання, що дуже хвилює очільників Російської Церкви. Автор наголосив, що амбіційні чернівецькі заяви Кирила про спадкоємців Великої Русі не мають під собою реальних підстав, адже Україна не належить до канонічних земель РПЦ, а Чернівецька митрополія взагалі до 1940 року не мала жодного стосунку до Московського патріархату. Глибше останню тезу висвітлює його ж матеріал «Буковинська церква не належить до «русского мира».

Традиційно критичною є «Україна молода», що наголошує: «Після відвідин східних теренів України (Луганська) для предстоятеля РПЦ було важливо зазирнути ще й кудись на захід нашої держави, аби продемонструвати: вплив його церкви не обмежується «ісконнимі» територіями.» І робить акцент на інформації про те, що для охорони порядку було залучено більше тисячі правоохоронців. На цьому ж факті акцентують і «ТСН» та «Кореспондент», щоправда, в інших аспектах тон повідомлень виважений.

Сайт «Обком», відомий своїми різкими висловлюваннями в бік Патріарха Московського, подає матеріал під тенденційним заголовком «Патриарх Гундяев скоро пропишется в Украине», що, вочевидь, є критичним натяком на занадто часті візити Кирила на українські землі.

«День» у матеріалі Ольги Харченко «Патріарх Кирил поводиться так, ніби в Україні немає Сабодана?» (4 жовтня цей матеріал було републіковано на УНІАН) наголосив і на авральній підготовці Чернівців до візиту Патріарха, і на надмірній помпезності проведення цього заходу. В коментарях до матеріалу також подані доволі критичні зауваження щодо політики Російської Православної Церкви щодо України загалом і чернівецького візиту Кирила зокрема від єпископа УПЦ КП Євстратія (Зорі), архиєпископа Харківського УАПЦ Ігоря (Ісіченка) та секретаря Синоду УГКЦ Богдана (Дзюраха). Втім, за умов теперішньої релігійної ситуації та риторики Патріарха Кирила, годі й було сподіватись на схвальні відгуки, особливо від представників інших конфесій.

Митрополит Володимир – «Герой України»

Ще однією резонансною темою стала остаточна крапка у спробі позбавити Митрополита Київського і всієї України УПЦ Володимира звання «Героя України», яке він отримав ще 9 липня цього року. 4 жовтня до Вищого адміністративного суду надійшла скарга на це рішення, а вже 5 жовтня було винесено остаточне рішення – присвоєння звання визнано законним. Майже всі ЗМІ звернулись до цієї теми. Матеріали більшості з них базувались на інформації, розміщеній у газеті «Дело», і були подані дуже виважено.

«Українська правда» потрактувала підтвердження законності присвоєння звання героя як дозвіл Вікторові Януковичу виділяти УПЦ (Московського Патріархату) з-поміж інших конфесій, і подала слова позивача, який наголошує, що в указі не було зазначено жодних героїчних учинків, скоєних владикою Володимиром. Він зазначив, що не має особистої неприязні до митрополита, а хоче, щоб Президент не виходив за рамки своїх повноважень. Про мотиви позивача, миколаївського пенсіонера Анатолія Ільченка, пише й «Корреспондент». «В указі сказано, що митрополит Володимир сіє благополуччя, а я хочу сказати, що, крім релігійної діяльності, Володимир займається політичною, яка не на користь українцям» – зазначив Ільченко. Цікавою є ремарка видання «Лівий берег» про те, що пенсіонер раніше позивався проти мера Миколаєва за виступ російською мовою і домігся того, що посадовцю заборонили виступати будь-якою мовою, крім української. «Коммерсант» єдиним з усіх видань подав точку зору другої сторони – Церкви. Видання процитувало слова прес-секретаря Володимира — протоєрея Георгія Коваленка — про те, що, незважаючи на рішення суду, Митрополит лишиться героєм в очах його пастви. Тут же викладена думка секретаря Священного синоду УПЦ КП Євстратія (Зорі) про недоцільність оскарження подібних рішень Президента.

Візит Віктора Януковича на Афон

Релігійні симпатії Президента України вже ні для кого не є секретом. 7 жовтня, під час візиту до Греції, Віктор Янукович відвідав священну гору Афон і зустрівся зі Вселенським Патріархом Варфоломеєм І. Про це в тій чи іншій манері повідомили майже всі ЗМІ. Якщо «Київ Пост», «Захід.нет», «Подробности» і «Фокус» просто констатували цей факт, то деякі видання вважають більш значущими результати візиту. Так, УНІАН, «Обком», «Голос», «Главком», «Корреспондент», «Сегодня», ТСН та «Український тиждень» наголосили на тому, що Вселенський патріарх має намір відвідати Україну, щоб ліквідувати церковний розкол у православ’ї.

9 жовтня журналіст Павло Берест у колонці в «Українському тижні» ставить питання про те, чи є візит Януковича на Афон політикою, чи задоволенням духовних потреб. Автор наголошує, що релігійний аспект візиту президента до Греції може стати важливішим за політичний або економічний, особливо з огляду на те, що Янукович не знайшов можливості зустрітись із Патріархом Московським Кирилом під час візиту останнього в Україну. Журналіст розмірковує над тим, чи така поведінка президента є ознакою розуміння того, як має розвиватися Православна Церква в Україні, або ж кулуарною грою проти Росії.

Деякі ЗМІ подають і реакцію посадовців на цей візит. Зокрема, «Українська правда» (а також «Сегодня» з посиланням на неї) і «Український тиждень» поширюють доволі уїдливий коментар народного депутата Миколи Томенка, який сподівається, що монахи навернуть президента до ідей добра і справедливості (нагадаємо, візит Януковича на Афон відбувався в переддень оголошення вердикту у справі Юлії Тимошенко).

11 жовтня «Сегодня» публікує також реакцію церковників на цей візит, наголошуючи, що останній викликав хвилювання в церковних колах. Наголошується, що УПЦ (МП) схвалює можливість приїзду Вселенського патріарха в Україну, хоча навіть там подив викликає факт запрошення Варфоломія І в Україну Януковичем, а не патріархом Кирилом. Джерело видання в УПЦ висловило припущення, що Варфоломій плете інтриги з метою перевести УПЦ під свою юрисдикцію. Тут же зазначається, що на тлі цих подій УПЦ КП піднеслася духом, сподіваючись на зміну пріоритетів президента у церковних питаннях. Про ймовірність маленького кроку до далекої історичної перспективи визнання незалежності української Церкви від Москви як наслідок цієї зустрічі пише у блозі на «Корреспонденті» Олег Медведєв.

Позиція УГКЦ

Ньюзмейкером у жовтні стала Українська Греко-Католицька Церква. Протягом місяця Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) та інші представники Церкви неодноразово висловлювали свою думку з приводу політичної ситуації в країні. ЗМІ подавали цю інформацію виважено, спираючись, зокрема, на матеріали прес-конференції голови Церкви, що відбулася 5 жовтня.

На цій прес-конференції йшлося про лист до Віктора Януковича, в якому єпископи УГКЦ подякували за визнання рівності всіх конфесій, але висловили стурбованість станом судочинства в Україні, непоміркованістю у ставленні до іммігрантів, мовним питанням тощо. УНІАН, «Захід.нет» і «Київ Пост» назвали позицію єпископів жорсткою, а «УНІАН-релігії» пішов далі, публікуючи матеріал о. Ореста-Дмитра Вільчинського, який охарактеризував позицію єпископів як заклик до повстання проти режиму Януковича. Втім, така позиція є дещо суб’єктивною, а матеріал – власною думкою автора. Владкиа Святослав також представив стратегію розвитку Церкви, наголосивши на планах залучити до катехизації за 2-3 роки вдвічі більше дітей та молоді.

Критичні зауваження владики Святослава стосувались і процесу створення єдиної Помісної Церкви в Україні. «Єдина Помісна Церква не може бути політичним проектом, реалізованим за ініціативою того чи іншого політика», — інформує 12 жовтня «УНІАН-релігії» з посиланням на газету «Факти». 14 жовтня він висловився і щодо судових процесів над Тимошенко і Луценком: «Сьогоднішній стан судочинства в Україні – одна з найглибших реальних виразок нашої держави». Окремо він додав, що суд над Тимошенко – це тільки верхівка айсберга і нагода звернути увагу на судові процеси, де влада орієнтована на обвинувачувальний вирок, нищить тисячі людей. Про це повідомили УНІАН, «Захід.нет» та «Український тиждень». Це можна пояснити тим, що «Захід.нет» орієнтується на читача з Західної України, на теренах якої традиційно популярна й авторитетна саме УГКЦ, тож немає нічого дивного, що заяви Церкви цікавлять переважну більшість людей. Що ж до УНІАН, то це ресурс дуже уважний до релігійних проблем, про що свідчить хоча б наявність окремого підсайту, присвяченого релігійному життю України. На шпальтах «Українського тижня» інформація про критику головою УГКЦ системи судочинства в Україні з’явилася в колонці журналіста Павла Береста. На додачу він вказує на разючу різницю в поведінці УГКЦ, яка не боїться вказувати владі на її вади і виразки, і УПЦ (МП), що «не оцінює дії влади й судів, якщо вони не пов’язані безпосередньо з релігійною справою». Слід зауважити, що інформацію про те, що представники УПЦ КП і УАПЦ також засудили вирок Тимошенко, ЗМІ майже не поширювали.

Церква і суспільство

У цьому розділі варто виокремити реакцію ЗМІ на введення церковних ноу-хау (сповідь по телефону, call-центри, Літургії з сурдоперекладом тощо). Також великий резонанс викликали ініціативи УПЦ (МП) щодо запровадження православної освіти в школах і заснування православного університету в Києві. Окремо можна виокремити вічну тему в стосунках Церкви і суспільства – земельні конфлікти. Цікавою для ЗМІ виявились і теми хасидського паломництва до Умані, хакерських атак на сайт УПЦ КП та виступів представників УПЦ (МП) проти святкування Хелоуіна.


Сповідь по телефону та інші церковні ноу-хау

Зреагували ЗМІ й на ініціативу УПЦ (МП) запровадити сповідь по телефону – 24 жовтня про це з посиланням на газету «Сегодня» написали «Корреспондент», «Главком», «Фокус», «Лівий берег», ТСН, «Київ Пост», «Коментарі». Ідея Церкви трактувалась так, що люди, що не можуть прийти на сповідь, зможуть зробити це по телефону – подібна практика, мовляв, існує в Москві.

Проте вже наступного дня (а на сайті «УНІАН-релігії» ще 24 жовтня) в більшості ЗМІ з’явилося спростування від імені прес-секретаря предстоятеля Української Православної Церкви протоєрея Георгія Коваленка. На спеціально скликаній прес-конференції він наголосив, що журналісти неправильно трактували слова голови відділу соціального служіння УПЦ Сергія Косовського про роботу УПЦ над створенням call-центру, телефону довіри та спеціального мобільного додатку. Протоієрей зауважив, що по телефону можлива не сповідь як таїнство, а лише духовна бесіда.

Після такого уточнення видання подають новину вже в вищезазначеному ключі («УНІАН-релігії», «Фокус», ТСН, 5 канал тощо). «Українські новини» пишуть вже саме про створення call-центру, наголошуючи в заголовку на його приблизній вартості – сто тисяч доларів. На цьому факті, а також на тому, що це справа Московського патріархату, наголошує й «Українська правда». «Голос» також пише і про створення інформаційно-просвітницького програмного забезпечення для мобільних телефонів. «Обком» традиційно поєднує цілком виважений текст новини з провокаційним заголовком – «УПЦ (МП) собралась в рамках стройки доставлять батюшек в постель по телефону».

26 жовтня «Главком» в матеріалі Альони Блохтур «Церковный upgrade» розвиває тему створення call-центру, розробки спеціального забезпечення для мобільних телефонів, що має побачити світ уже на початку 2012 року, зібрання коштів на побудову Кафедрального собору за допомогою смс-повідомлень. У матеріалі розміщене інтерв’ю з Георгієм Коваленком, який зізнається, що, можливо, послуги call-центру не будуть безкоштовними (зауважимо, що в матеріалах інших ЗМІ підкреслюється, що послуги call-центру будуть безкоштовними для населення). Також він каже, що, вірогідно, під час телефонної бесіди священики цікавитимуться й конфесійною приналежністю співбесідника — «Можливо, таке уточнення дасть можливість спілкуватися відкритіше». «Україна молода» 26 жовтня в матеріалі Максима Савчука «Церковний апгрейд. УПЦ (МП) організує для вірян «гарячу лінію», а для користувачів «айфонів» — аудіододатки й анонси» також наголошує на словах Коваленка, що послуги call-центру можуть бути не безкоштовними.

Позитивно сприйняли ЗМІ інформацію про інші ноу-хау, запроваджені Церквою. 25 жовтня портал «УНІАН-релігії» висвітлює першу в Україні літургію для інвалідів, сліпих та глухих людей, що відбулася 24 жовтня в Луцьку в Храмі всіх святих землі Волинської. На використанні сурдоперекладу під час богослужіння акцентують 26 жовтня в матеріалі «Українського тижня», 27 жовтня – в «Лівому березі». «Подробности» наголосили на тому, що це богослужіння відбулося в церкві Московського патріархату.

Церква і школа

Однією з найгучніших тем місяця стали заяви представників УПЦ (МП) про наміри запровадити в школах православну освіту та відкрити в Києві університет Святого Володимира. Про це пишуть «Дзеркало тижня», УНІАН, «Сегодня», «Український тиждень», «Фокус», «Радіо Свобода», «Подробности», «Корреспондент», «Левый берег». Деякі видання вже в заголовках висловили своє ставлення до подібних заяв: «Московський патриархат грезит школой» («Главком»), «Московський патріархат нав’язуватиме українським школярам православ’я» (ТСН), «Московский патриархат мечтает об «опиуме для народа» со школы» («Коментарі»), «Московские попы при Януковиче уже достаточно обнаглели, чтобы толковать Конституцию Украины» («Обком»). Очевидно, що тема зачепила суспільство за живе, тим більше, що питання запровадження в школах курсу християнської етики піднімається вже не вперше. Видання «Голос» підкреслило, що в рамках експерименту предмет «християнська етика» викладається в Західній Україні, у Криму та в деяких школах Києва.

Вимога підвищення рівня духовної освіти здобула підтримку з боку УПЦ КП. Як повідомили «Українські новини» і «Голос», єпископ Євстратій (Зоря) в ефірі 5 каналу заявив, що для УПЦ КП визнання духовної освіти є надзвичайно важливим питанням. Втім, єпископ зазначив, що вирішення цього питання має відбуватися за умов дотримання рівності всіх конфесій. «Радіо Свобода» та «Главком» також повідомляють про занепокоєння єпископа тим, що під виглядом викладання предмету основ християнської етики можуть пропагувати одну з конфесій.

Наголошується також, що задля реалізації цього проекту УПЦ (МП) ініціює зміну Конституції України і ухвалення деяких законів, зокрема «Про освіту» та «Про свободу совісті і релігійних організацій».

Деякі видання присвячують цій темі аналітичні матеріали. Напередодні заяв УПЦ (МП), «УНІАН-релігії» 18 жовтня публікує матеріал «Духовні школи УПЦ: хто є хто. «Інвентаризація» православних вишів» Олега Карпенка. У матеріалі зазначається, що єдиним православним вузом, який видає диплом державного зразка, є Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія.

27 жовтня «Главком» та «Корреспондент» републікують статтю журналістки «Нової газети» Тетяни Івженко «Уроки розбрату під патронатом влади». Автор наголошує на тому, що навіть обговорення таких питань у країні, де існує «три православні, дві католицькі і безліч протестантських церков», є справою дуже непростою. Також зазначається, що в основі подібних ініціатив УПЦ (МП) лежать політичні мотиви. «Радіо Свобода» також подає доволі різку думку з російської «Независимой газеты» про те, що «спроби влади Януковича нав’язати українцям у школах уроки релігії під орудою священиків Московського патріархату ведуть до посилення невдоволення значної частини громадян, як у Києві, так і в регіонах. Експерти вважають, що в основі нових ініціатив Московського патріархату лежить політика, і УПЦ (МП) користується переважною підтримкою влади Президента Януковича, що вивищує цю церкву у порівнянні з іншими конфесіями в Україні. Мова йде про реалізацію концепції «Русского міра» з Москви, зауважують експерти, і часто ці дії московської церкви, підтримуваної нинішньою владою Києва, розцінюються серед українців як провокація.»

«Радіо Свобода» дає висловитись із цього приводу також іншим експертам: письменник і філософ Євген Сверстюк схвально ставиться до такої ідеї, а от філософ Мирослав Попович наголошує на тому, що уроки християнської етики мають бути факультативними.

31 жовтня низка ЗМІ («Радіо Свобода», «Коментарі») повідомила, що в Міністерстві освіти вже створена робоча група з вивчення питання визнання дипломів духовних навчальних закладів.

Майнові конфлікти

Жовтень був багатим на різноманітні майнові конфлікти між Церквою і державою, як на заході, так і на сході країни. Реагувати на ці події намагалися як загальнонаціональні, так і місцеві ЗМІ, але не всім вдалося втриматись у рамках журналістської етики і витримати стандарти.

5 жовтня Українська служба ВВС висвітлила конфлікт у Сімферополі, де міська рада дозволила УПЦ (МП) будувати храм Святого Василя Блаженого в пам'ять померлого влітку цього року прем’єр-міністра Криму Василя Джарти на тому місці, яке раніше виділила під меморіал жертвам депортації кримських татар, мусульман за віросповіданням. Матеріал написаний у спокійному тоні, висвітлена точка зору як представників Меджлісу, так і міської влади, що вважає, що мечеть і православний храм цілком можуть існувати поруч, і це є знаковим для Криму. Представники ж УПЦ (МП) від коментарів відмовились. У матеріалі наголошується, що на користь спорудження храму висловились також деякі проросійські організації. Цей матеріал було републіковано на сайті «Корреспондент».

Увагу ЗМІ привернув також інший земельний конфлікт у Криму – 20 жовтня сайт «УНІАН-релігії» подав матеріал про те, що Українська народна партія вимагає від міської влади Севастополя передати місцевій римо-католицькій громаді приміщення колишнього костьолу великомученика Климента, в якому зараз розташований кінотеатр. Було наголошено на тому, що партія вважає необхідним виділити земельні ділянки під будівництво храмів УГКЦ та УПЦ КП, але ані думки міської влади, ані представників релігійних громад подано не було. Чи може політична риторика в таких питаннях сприйматись як деяка заангажованість ресурсу чи прихована політична реклама – це питання, над яким варто замислитись. Можливо, такий матеріал став наслідком заяви міністра оборони Росії про прийняття рішення відбудувати Володимирський собор у Севастополі, опублікованої 19 жовтня на сайті «Українські новини». У матеріалі зазначається, що кошти на проект вже виділені Міністерством оборони Росії і громадськими організаціями. Вочевидь, національні сили в Україні бачать в цьому загрозу і зі свого боку намагаються посилити позиції інших Церков. Але, в будь-якому випадку, таке втручання влади в церковне життя є, з одного боку порушенням Конституції, а з іншого боку – реаліями нашого життя.

Непростим є становище римо-католицької церкви в Одесі. 12 жовтня «Коментарі» подали коментар єпископа Броніслава Бернацького про потребу відстоювання території Кафедрального собору.

Найбільш резонансним стало протистояння між представниками влади і місцевих віруючих у Тернополі. Нагадаємо, ще 5 років тому на території парку Національного відродження було побудовано каплицю. Це будівництво міська рада визнала незаконним і на сесії прийняла рішення про її демонтаж, яке зустріло спротив вірян і призвело врешті-решт до масової бійки. ЗМІ відреагували на цю подію дуже по-різному. Журналіст Світлана Мичко в матеріалі «України молодої» назвала людей, які побудували каплицю, «релігійними загарбниками», наголосивши, що ті не належать до жодної з конфесій, зареєстрованих в Україні, та є сектантами. Автор стверджувала, що, «прикриваючись начебто чудесною з’явою в тому місці самої Богородиці і маніпулюючи релігійним менталітетом місцевого населення, члени об’єднання «праведних католиків», яке не визнала жодна із зареєстрованих на Тернопільщині конфесій, поступово звели там чималу будівлю та добротний паркан, відтак почали поводитися у громадському місці так, ніби це їхня приватна територія». Процес знесення каплиці журналіст описала як «скандальне шоу». Також автор процитувала главу Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ владику Василія, який кваліфікував діяльність групи «праведних католиків» як сектантську. Така безапеляційна позиція автора не врівноважується навіть визнанням, що деякі тернополяни все ж були обурені методами дій правоохоронців.

Натомість видання «Сегодня» вдалося до надто емоційного опису руйнування каплиці і опосередковано підтримало тих, хто виступив проти її демонтажу. Видання залишилося вірним собі й перевело конфлікт у політичну площину — наприкінці матеріалу було зауважено, що за фондом «Скринька милосердя», який 5 років тому побудував каплицю, стоять люди, які не поділили щось із нинішньою тернопільською владою – ВО «Свобода». Також було наголошено, що греко-католицькі церковники вважають їх розкольниками, бо ті, прикриваючись УГКЦ, збирали пожертви. Републікує цей матеріал і сайт «Коментарі».

У Львові Церква також має майнові претензії до міської влади. «Захід.нет» 7 жовтня подав вимогу римо-католицької громади міста повернути їм костел Св. Марії Магдалини, який зараз виконує функції органного залу. Схоже, подібні заяви викликані іншим подібним прецедентом у Львові. Як повідомили чимало ЗМІ («Захід.нет», «Коментарі» та інші), церква Петра і Павла, в якій дотепер розміщувалось книгосховище наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника, повернеться греко-католицькій громаді, і вже 6 грудня тут відбудеться перше богослужіння. На вирішення справи з мертвої точки вплинуло виділення приміщення під книгосховище, яке обійшлось державі, як зауважили 19 жовтня «Коментарі», в 1,815 млн гривень.

Окремо слід висвітлити ситуацію навколо Десятинної церкви в Києві. У жовтні ЗМІ знову згадували про цю непросту справу. 5 жовтня у Верховній Раді не вистачило голосів для прийняття закону про заборону будівництва на місці Десятинної церкви. Про це писали чимало ЗМІ. При загальній поміркованості викладу інформації заголовки новин були від нейтральних («Верховна Рада не визначила долю Десятинної церкви» — 5 канал, «Депутати не захотіли заборонити будівництво на місці Десятинної церкви» — ТСН, «Депутаты провалили законопроект о запрете строительства на месте Десятинной церкви» — «Фокус», «Рада відмовилася доручити Азарову захистити Десятинну» — «Історична правда») до відверто негативних («Рада отказалась спасти руины Десятинной от шибко православных застройщиков из Партии Регионов» — «Обком», «От Десятинной церкви не оставят даже фундамент» «Главком», «Литвин сказав Азарову, що можна знищити залишки Десятинної церкви» — «Коментарі»).

Утім, на сайті «Коментарі» 5 жовтня з’явились і дві заяви депутата Партії Регіонів Юрія Мірошниченка – ініціатора законопроекту про відновлення Десятинної церкви, зареєстрованого Верховною Радою ще 21 вересня. У них ішлося про те, що Десятинна церква має бути відтворена спільними діями держави і віруючих і повинна об’єднати православні конфесії України.

26 жовтня «Дзеркало тижня» проанонсувало акцію протесту Конгресу українських націоналістів (КУН) з вимогою звільнення генерального прокурора, що допустив незаконне встановлення каплиці УПЦ (МП) неподалік залишків Десятинної церкви. Продовження тема отримала 29 жовтня в матеріалі Дмитра Литвина «С вилами против креста: продолжение конфликта вокруг Десятинной церкви» на порталі «Лівий берег». Автор резонно зауважує: КУН говорить про утискання прав націоналістів, православні – про утискання прав віруючих, то до кого прислухається президент? Далі він демонструє суб’єктивне ставлення до проблеми, не приховуючи своєї позиції.

Подібні протистояння не є поодинокими. 28 жовтня один з блогерів сайту «Корреспондент», журналіст Костянтин Климчук, висвітлив конфлікт у Білій Церкві між місцевим населенням і фондом Костянтина Єфименка, що прагне відбудувати церкву в історичній частині міста, на Замковій горі, там, де, за словами істориків, храму ніколи не було. Утім, права на ще не відбудовану церкву заявила УПЦ (МП), яка, за словами журналіста, є одним із найбільших землевласників у місті, і дії якої часто нагадують рейдерські атаки. Інформація про цей конфлікт є і у блозі ще одного дописувача «Корреспондента», юриста Андрія Скакодуба.

На думку кількох видань, УПЦ (МП) прагне поширити свої інтереси й на інші храми України. Так, 6 жовтня УНІАН подав заяву народного депутата НУНС Тараса Стецьківа про те, що Партія регіонів планує передати Почаївську Лавру для приватизації УПЦ (МП). Як завжди, іронічно-критично оцінив ситуацію «Обком» — «Партия Регионов уже изготовилась бросить в ненасытную пасть Московского патриархата Почаевскую Лавру». «Подробности» також звернулись до цієї теми, подаючи репліку намісника Почаївської Лаври архиєпископа Володимира: «майно являється лаврським майном, воно було конфісковано в 1939 році, народними зборами Західного регіону. Це не буде передано у власність чиєсь лічності, а це буде передано Православній церкві, Свято-Успенському чоловічому монастирю».

25 жовтня «Подробности» висвітлили конфлікт у Черкасах між УПЦ (МП) і Корсунським аграрним ліцеєм, приміщення якого колись належали чоловічому монастирю.

Хасиди і Коломойський в Умані

Кожного року візит хасидів, що здійснюють паломництво до могили цадика Нахмана в Умані, стає інформаційним приводом для багатьох засобів масової інформації. Минулого року святкування було затьмарено численними конфліктами хасидів з місцевим населенням, тож тепер журналісти виявляли до події підвищений інтерес. На початку жовтня ЗМІ продовжили висвітлювати обставини перебування єврейських прочан в Україні, що, нагадаємо, прибули до Умані на святкування Рош-га-Шана 28-29 вересня.

У цілому видання висвітлювали цю подію однотипно, базуючись на повідомленнях прес-служб або виступах посадовців. Втім, газета «Сегодня» не втрималась від кількох кримінальних історій, пов’язаних із перебуванням хасидів на території України – повідомили про депортування двох хасидів у зв’язку з порушенням ними українського законодавства, затримання паломників за поширення наркотиків тощо. Також видання висвітлює трагічний випадок, коли 19-річний хасид потонув під час виконання ритуалу омовіння. Про це пише й «Україна молода». Втім, незважаючи на непоодинокі непорозуміння між прочанами й місцевим населенням, влада Умані проти перенесення праху цадика Нахмана – це суперечить волі самого цадика і негативно вплине на розвиток туристичної галузі в регіоні. Про це повідомляють «Українські новини» з посиланням на 5 канал.

Деякі ЗМІ («Українська правда», «Лівий берег», «Коментарі»), посилаючись на сайт gazeta.ua, повідомили, що 2 жовтня до Умані прибули головний рабин України Яков Дов Блайх, казахстанський мільярдер Олександр Машкевич та український бізнесмен Ігор Коломойський Повідомлялось, що Коломойський відвідав рабина, який пророкує майбутнє. Втім, уже 3 жовтня в коментарі «Українській правді» бізнесмен спростував цю інформацію, наголосивши, що перебував за кордоном і до Умані не їздив. Справді, звідки gazeta.ua взяла цю інформацію – це питання, адже на опублікованих фотографіях Коломойського немає.

«Лівий берег» 4 жовтня повідомляє про закінчення прощі хасидів в Україну і ділиться інформацією міжнародного аеропорту «Одеса» про те, що цього року паломництво було добре організованим. Аеропорт прийняв близько 10,7 тисяч прочан. 4 жовтня «Україна молода» також підбила підсумки цьогорічного приїзду хасидів, назвавши загальну цифру 26 тисяч паломників. А 29 жовтня з прес-служби Черкаської ОДА надійшла інформація, що цього року під час паломництва в міський бюджет надійшло на 20% більше грошей, аніж торік, про що також повідомила більшість видань (УНІАН, «Подробности», «Коментарі»)

Хакерські атаки на сайт УПЦ КП

Інформація про хакерські атаки на сайт Української Православної Церкви Київського Патріархату з’явилась на кількох ресурсах. «Український тиждень», «Захід-нет», «Коментарі», «Корреспондент», «Сегодня», «Фокус» посилаються на РІСУ і зазначають, що, можливо, такі дії відбулися через критичні публікації про діяльність Московського Патріарха Кирила, розміщені на сайті. А от «Подробности» лаконічно опускають цей нюанс, що виглядає логічним – ресурс рідко дозволяє собі критичні зауваження на адресу УПЦ (МП).

Церква vs Хеловін

Резонанс викликала і заява голови Запорізької єпархії УПЦ (МП), який звернувся до влади з проханням перешкодити святкуванню Хеловіна в запорізьких навчальних закладах. «Українські новини», «Український тиждень», УНІАН, «Сегодня», ТСН, «Коментарі» републікують заяву архієпископа Луки, який наголошує на руйнівній дії цього свята на свідомість дітей. «Кореспондент» робить цікаве порівняння цієї заяви з висловленим раніше протестом УПЦ КП щодо святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня в перший тиждень Великого посту. Цікаво, що намагалися врівноважити тему, подаючи опозиційну думку, тільки «Коментарі». 31 жовтня видання розмістило розмову з експертом, в якій задалося питанням, чи справді святкування Хеловіна несе небезпеку православній традиції. Експерт вважає, що «насправді жодна з православних і протестантських церков, що мають який-небудь вплив в Україні, не бореться з Хеловіном. Бо реальна боротьба передбачає як мінімум те, що повинні були б бути масові звернення усіх єпархій до вірян, мала б бути заява, обов’язкова для проповідей усіх священників. До того ж, коли у цьому є потреба, православна Церква організовує хресні ходи, проводить якість інші заходи. Тож нинішні заяви щодо Хеловіну – не більше, ніж порожні слова.»
Внутрішньоцерковні події

Об’єднання Церков

Тема об’єднання Церков знов актуальна для ЗМІ. «Український тиждень» пише про несерйозність об’єднавчої ініціативи ще 3 жовтня. У коментарі релігієзнавця Андрія Юраша наголошується на тому, що присутність на переговорах екс-президента України Віктора Ющенка свідчить про те, що це ідеологічний крок з боку обох Церков. Також Юраш додає: той факт, що УАПЦ впродовж останніх років зверталась з ідеями об’єднання до багатьох Церков, свідчить про її ідеологічну неперебірливість.

21 жовтня «Коммерсант» повідомляє, що в УАПЦ втратили довіру до УПЦ КП. Про це було повідомлено на неанонсованому позачерговому архиєрейському соборі УАПЦ. Прес-секретар УАПЦ протоєрей Євген Заплетнюк наголосив, що переговори зайшли в глухий кут не в останню чергу через те, що УПЦ КП хоче створити єдину Церкву без участі УПЦ (МП). На додачу, Автокефальна Церква побоюється розчинитись в УПЦ КП. Секретар Священного Синоду УПЦ КП єпископ Євстратій (Зоря) трактує це як особисту думку деяких архиєреїв. Позиція УПЦ (МП) з цього питання лишається сталою, втім, там схвалюють усвідомлення того, що без УПЦ (МП) об’єднання неможливе. «Коммерсант» також подає думку експертів, зокрема керівника РІСУ Тараса Антошевського про те, що поки що УПЦ КП і УАПЦ не готові до перемовин. Згадуваний вже «Український тиждень» 22 жовтня подає більш розлогу публікацію з коментарями Тараса Антошевського, де наголошується, що УАПЦ не може визначитися, з якою з Церков об’єднуватися.

Вшанування пам’яті Івана Павла ІІ

Майже всі ЗМІ звернулись до теми віддання шани Папі Римському Івану Павлу ІІ. Як повідомлялося, відтепер у Сумах і Одесі будуть зберігати мощі Папи Римського, а 22 жовтня, в день пам’яті понтифіка, в Житомирі було встановлено пам’ятник коштом католицької спільноти і місцевої громади. Попри загальний позитивний тон повідомлень, деякі сайти проводили досить несподівані паралелі. У матеріалі про відкриття пам’ятника «Фокус» наголошує: «Ранее сообщалось, что в Луганске намерены установить памятник российской императрице Екатерине ІІ». Чи можуть подібні акценти свідчити про те, що вшанування пам’яті Папи Римського мусить бути врівноважене рівноцінною подією з «російського світу»? І що це — позиція конкретного журналіста чи редакції? Відповіддю на це питання може стати публікація від 18 жовтня, в якій повідомляється про заклик Митрополита Одеського Агафангела боротися за державний статус російської мови.

Контент-аналіз на основі моніторингу українських світських ЗМІ на замовлення РІСУ підготувала Марина Довженко
Категория: Статьи пользователей сайта | Добавил: Abbat (07.11.2011)
Просмотров: 324 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]